2-а царiвРозділ 12 |
|
1 |
|
2 Сьомого року Єгу зацарював Єгоаш, і сорок років царював він в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Ців'я, з Беер-Шеви. |
|
3 І робив Єгоаш угодне в Господніх оча́х по всі дні, коли вказував йому священик Єгояда. |
|
4 Тільки па́гірки не були понищені, — народ ще прино́сив жертви та кадив на па́гірках. |
|
5 І сказав Єгоаш до священика: „Усе посвячене срібло, що буде вне́сене до Господнього дому, срібло перелічених людей, срібло за душі за вартістю їх, усе срібло, скільки люди́ні спаде́ на серце прине́сти до Господнього дому, |
|
6 ві́зьмуть собі священики, кожен від знайо́мого свого, і вони зро́блять напра́ву Господнього дому в усьому, що буде зна́йдене там на напра́ву. |
|
7 І сталося двадцятого й третього року царя Єгоаша, священики не напра́вили ушкодження храму. |
|
8 І покликав цар Єгоаш священика Єгояду й священиків, та й сказав їм: „Чому ви не направля́єте ушкодження храму? А тепер не беріть срібла від ваших знайо́мих, а на напра́ву ушкодження храму віддасте́ його“. |
|
9 І погоди́лися священики не брати срібла від народу, і не направля́ти ушкодження храму. |
|
10 І взяв священик Єгояда одну скриньку, і продовба́в дірку на віку її, і поставив її при же́ртівнику право́руч, як входити до Господнього дому. І давали туди священики, що стерегли́ порога, усе срібло, що прино́силося до Господнього дому. |
|
11 І бувало, як вони бачили, що намно́жилося те срібло в скрині, то прихо́див царськи́й писар та великий священик, і вони в'язали в мішки та рахували срібло, знайдене в Господньому домі. |
|
12 I давали те перелічене срібло на руки робітника́м праці, поставленим до Господнього дому, а вони давали його те́слям та будівни́чим, що робили в Господньому домі. |
|
13 І муляра́м, і каменяра́м, і на за́куп де́рева та те́саного каменя, та на направу ушко́дження Господнього дому, та на все, що йшло на храм для направи. |
|
14 Тільки не робилися для Господнього дому срібні чаші, ножиці, кропи́льниці, су́рми, усяка річ золота та річ срібна з того срібла, що прино́силося до Господнього дому, |
|
15 бо його давали робітника́м праці та направляли ним дім Господній. |
|
16 І не облічували тих людей, яким давали те срібло до їхніх рук, щоб вони давали робітника́м праці, бо ті робили чесно. |
|
17 Срібло ж жертви за провину та жертов за гріх не вно́силося до Господнього дому, — воно було для священиків. |
|
18 Вийшов тоді Газаїл, сирійський цар, та й воював з Ґатом, — і здобув його. І намірився Газаїл іти на Єрусалим. |
|
19 І взяв Єгоаш, Юдин цар, усі святі речі, що присвятили були Йосафа́т, і Єгорам, і Ахазія, батьки́ його, царі Юдині, та святі речі свої, і все золото, що знайшлося в скарбни́цях Господнього дому та дому царсько́го, та й послав Газаїлові, цареві сирійському, — і той відійшов від Єрусалиму... |
|
20 А решта діл Йоаша, і все, що́ він зробив, — он вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів. |
|
21 І встали його слуги, і вчинили змову, та й забили Йоаша в Бет-Мілло, де йдеться до Сілли. |
|
22 Йозахар, Шім'атів син, та Єгозавад, Шомерів син, його слуги, забили його, і він помер. І поховали його з батька́ми його в Давидовім Місті, а замість нього зацарював син його Амаці́я. |
4-я книга ЦарствГлава 12 |
|
1 |
|
2 Иоас делал то, что Господь считал правильным. Он подчинялся Господу всю жизнь, поступая так, как учил его священник Иодай. |
|
3 Однако он не уничтожил высоты, и народ продолжал приносить там жертвы и сжигать благовонное курение. |
|
4 |
|
5 |
|
6 |
|
7 Поэтому царь Иоас позвал священника Иодая и других священников и спросил их: |
|
8 Священники согласились больше не брать денег у народа, но они также решили не ремонтировать храм. |
|
9 |
|
10 Когда царский писарь и первосвященник видели, что ящик наполнялся пожертвованиями, они пересчитывали деньги, принесённые в храм Господа, и складывали их в мешки. |
|
11 Они отдавали деньги людям, которые руководили работами в храме. А те платили плотникам и строителям, каменщикам и каменотёсам, работавшим в храме Господа. |
|
12 Они тратили эти деньги на покупку деревьев и тёсаных камней, необходимых для ремонта храма и для всего остального. |
|
13 Когда люди приносили деньги в храм Господа, то священники не использовали эти деньги, чтобы делать серебряные блюда, щипцы для снятия нагара, чаши, трубы или другие золотые и серебряные сосуды. |
|
14 Эти деньги отдавались рабочим, которые ремонтировали храм. |
|
15 Никто не считал всех денег и не требовал отчёта от людей, получавших деньги для уплаты рабочим, потому что им можно было доверять. |
|
16 Но если люди давали деньги в жертву за грех или жертву повинности, то эти деньги не использовались для оплаты ремонта храма Господа, они принадлежали священникам. |
|
17 |
|
18 Тогда Иоас, иудейский царь, взял всё, что пожертвовали в храм иудейские цари, его предки Иосафат, Иехорам и Охозия. Он также взял всё то, что сам пожертвовал, и всё золото, найденное в сокровищницах храма Господа и в царском дворце. Затем Иоас послал всё это Азаилу, сирийскому царю, и Азаил не напал на Иерусалим. |
|
19 |
|
20 Слуги Иоаса составили заговор против него, убив его в доме Милло, по дороге к Силле. |
|
21 Его убили слуги Иозакар, сын Шимеафы, и Иегозавад, сын Шомера. Иоас умер и был похоронен со своими предками в городе Давида. Новым царём после него стал его сын Амасия. |
|
22 |
2-а царiвРозділ 12 |
4-я книга ЦарствГлава 12 |
|
1 |
1 |
|
2 Сьомого року Єгу зацарював Єгоаш, і сорок років царював він в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Ців'я, з Беер-Шеви. |
2 Иоас делал то, что Господь считал правильным. Он подчинялся Господу всю жизнь, поступая так, как учил его священник Иодай. |
|
3 І робив Єгоаш угодне в Господніх оча́х по всі дні, коли вказував йому священик Єгояда. |
3 Однако он не уничтожил высоты, и народ продолжал приносить там жертвы и сжигать благовонное курение. |
|
4 Тільки па́гірки не були понищені, — народ ще прино́сив жертви та кадив на па́гірках. |
4 |
|
5 І сказав Єгоаш до священика: „Усе посвячене срібло, що буде вне́сене до Господнього дому, срібло перелічених людей, срібло за душі за вартістю їх, усе срібло, скільки люди́ні спаде́ на серце прине́сти до Господнього дому, |
5 |
|
6 ві́зьмуть собі священики, кожен від знайо́мого свого, і вони зро́блять напра́ву Господнього дому в усьому, що буде зна́йдене там на напра́ву. |
6 |
|
7 І сталося двадцятого й третього року царя Єгоаша, священики не напра́вили ушкодження храму. |
7 Поэтому царь Иоас позвал священника Иодая и других священников и спросил их: |
|
8 І покликав цар Єгоаш священика Єгояду й священиків, та й сказав їм: „Чому ви не направля́єте ушкодження храму? А тепер не беріть срібла від ваших знайо́мих, а на напра́ву ушкодження храму віддасте́ його“. |
8 Священники согласились больше не брать денег у народа, но они также решили не ремонтировать храм. |
|
9 І погоди́лися священики не брати срібла від народу, і не направля́ти ушкодження храму. |
9 |
|
10 І взяв священик Єгояда одну скриньку, і продовба́в дірку на віку її, і поставив її при же́ртівнику право́руч, як входити до Господнього дому. І давали туди священики, що стерегли́ порога, усе срібло, що прино́силося до Господнього дому. |
10 Когда царский писарь и первосвященник видели, что ящик наполнялся пожертвованиями, они пересчитывали деньги, принесённые в храм Господа, и складывали их в мешки. |
|
11 І бувало, як вони бачили, що намно́жилося те срібло в скрині, то прихо́див царськи́й писар та великий священик, і вони в'язали в мішки та рахували срібло, знайдене в Господньому домі. |
11 Они отдавали деньги людям, которые руководили работами в храме. А те платили плотникам и строителям, каменщикам и каменотёсам, работавшим в храме Господа. |
|
12 I давали те перелічене срібло на руки робітника́м праці, поставленим до Господнього дому, а вони давали його те́слям та будівни́чим, що робили в Господньому домі. |
12 Они тратили эти деньги на покупку деревьев и тёсаных камней, необходимых для ремонта храма и для всего остального. |
|
13 І муляра́м, і каменяра́м, і на за́куп де́рева та те́саного каменя, та на направу ушко́дження Господнього дому, та на все, що йшло на храм для направи. |
13 Когда люди приносили деньги в храм Господа, то священники не использовали эти деньги, чтобы делать серебряные блюда, щипцы для снятия нагара, чаши, трубы или другие золотые и серебряные сосуды. |
|
14 Тільки не робилися для Господнього дому срібні чаші, ножиці, кропи́льниці, су́рми, усяка річ золота та річ срібна з того срібла, що прино́силося до Господнього дому, |
14 Эти деньги отдавались рабочим, которые ремонтировали храм. |
|
15 бо його давали робітника́м праці та направляли ним дім Господній. |
15 Никто не считал всех денег и не требовал отчёта от людей, получавших деньги для уплаты рабочим, потому что им можно было доверять. |
|
16 І не облічували тих людей, яким давали те срібло до їхніх рук, щоб вони давали робітника́м праці, бо ті робили чесно. |
16 Но если люди давали деньги в жертву за грех или жертву повинности, то эти деньги не использовались для оплаты ремонта храма Господа, они принадлежали священникам. |
|
17 Срібло ж жертви за провину та жертов за гріх не вно́силося до Господнього дому, — воно було для священиків. |
17 |
|
18 Вийшов тоді Газаїл, сирійський цар, та й воював з Ґатом, — і здобув його. І намірився Газаїл іти на Єрусалим. |
18 Тогда Иоас, иудейский царь, взял всё, что пожертвовали в храм иудейские цари, его предки Иосафат, Иехорам и Охозия. Он также взял всё то, что сам пожертвовал, и всё золото, найденное в сокровищницах храма Господа и в царском дворце. Затем Иоас послал всё это Азаилу, сирийскому царю, и Азаил не напал на Иерусалим. |
|
19 І взяв Єгоаш, Юдин цар, усі святі речі, що присвятили були Йосафа́т, і Єгорам, і Ахазія, батьки́ його, царі Юдині, та святі речі свої, і все золото, що знайшлося в скарбни́цях Господнього дому та дому царсько́го, та й послав Газаїлові, цареві сирійському, — і той відійшов від Єрусалиму... |
19 |
|
20 А решта діл Йоаша, і все, що́ він зробив, — он вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів. |
20 Слуги Иоаса составили заговор против него, убив его в доме Милло, по дороге к Силле. |
|
21 І встали його слуги, і вчинили змову, та й забили Йоаша в Бет-Мілло, де йдеться до Сілли. |
21 Его убили слуги Иозакар, сын Шимеафы, и Иегозавад, сын Шомера. Иоас умер и был похоронен со своими предками в городе Давида. Новым царём после него стал его сын Амасия. |
|
22 Йозахар, Шім'атів син, та Єгозавад, Шомерів син, його слуги, забили його, і він помер. І поховали його з батька́ми його в Давидовім Місті, а замість нього зацарював син його Амаці́я. |
22 |